Інклюзія у ЗДО
Малюк у дитячому садку – новий етап життя для всієї родини. Це і нові можливості, і випробування для дитини та її батьків: як малюк буде ладнати з іншими дітьми, чи зрозуміють його вихователі, який за ним буде догляд? Тривоги батьків посилюються, коли у дитини є проблеми з розвитком. Якщо раніше на дітей з особливими освітніми потребами (ООП) чекали або спецгрупа, або зарахування на загальних підставах, то зараз з'явилася можливість забезпечити малюкові інклюзивну освіту з індивідуальним підходом до його потреб.
Мета інклюзивної освіти — забезпечити рівний доступ до якісної освіти дітям з особливими потребами та надати їм можливість соціалізуватися. Так, діти з особливими потребами можуть навчатися у звичайних групах у дитячих садах (або класах у школі), але з індивідуальним підходом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 р. № 769 «Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти» затверджено зміни до Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530). Зміни в оновленому Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти (далі – Порядок) спрямовані на індивідуалізацію освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами та їх підтримку відповідно до персональних потреб. Зазначений документ набув чинності 1 січня 2022 року.
Головною зміною, що відбулася відповідно до Порядку, запроваджено поняття «рівні підтримки» – обсяг тимчасової або постійної підтримки в навчанні дітей, які цього потребують. Всього визначено 5 рівнів підтримки: від труднощів І ступеня прояву (незначні чи поодинокі) у дітей, яким надаватиметься підтримка першого рівня (визначається та надається у закладі освіти), до труднощів V, найтяжчого ступеня прояву (додаток 2 до Порядку).
Підтримка дітям з особливими освітніми потребами другого-п’ятого рівня визначається фахівцями інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) та фіксується у висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. Кількість дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах залежить від рівнів підтримки та становить не більше трьох осіб, зокрема:
- не більше 1 дитини, яка потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
- не більше 2-х дітей, які потребують третього рівня підтримки;
- не більше 3-х дітей, які потребують другого рівня підтримки.
Якщо у висновку про комплексну оцінку не вказано рівня підтримки (наприклад, це висновок ІРЦ виданий раніше), дитина зараховується до інклюзивної групи відповідно до рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу та складності порушень.
Підтримка першого рівня за рішенням закладу дошкільної освіти може надаватись тим вихованцям, у яких було виявлено певні труднощі в навчанні. Для цього за письмовою заявою одного з батьків керівник дитсадка утворює команду психолого-педагогічного супроводу, яка і з’ясовує потребу такої підтримки. Якщо ж зусиль закладу буде недостатньо для надання дитині підтримки в освітньому процесі, батькам рекомендують звернутися до інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) для проведення комплексної психолого -педагогічної оцінки розвитку дитини.
Для дітей з особливими освітніми потребами, незалежно від визначеного рівня підтримки, команда психолого-педагогічного супроводу складає індивідуальну програму розвитку (ІПР), а для тих дошкільнят, які цього потребують, індивідуальний навчальний план.
Для всіх дітей з особливими освітніми потребами, незалежно від визначеного рівня підтримки, командою психолого-педагогічного супроводу на навчальний рік складається ІПР за встановленою формою (додаток 1 до Порядку). У разі потреби ІПР може складатися і на літній період. ІПР зберігається у закладі не менше 3 років та обліковується в системі автоматизації роботи ІРЦ.
Зазначено, що діти з особливими освітніми потребами здобувають дошкільну освіту відповідно до державного стандарту дошкільної освіти за допомогою прийнятних методів, що враховують їхні індивідуальні потреби та можливості.
Наступною головною зміною Порядку введено поняття “ресурсна кімната”. У закладі дошкільної освіти це частина кімнати (зона), призначена для розвитку дітей з особливими освітніми потребами, гармонізації їхнього психоемоційного стану та психологічного розвантаження, а також для групових та індивідуальних психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять.
Відповідно до діючих нормативно-правових актів:
- діти з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними та фізичними порушеннями, мають право на першочергове зарахування до закладів дошкільної освіти;
- діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних групах забезпечуються безоплатним харчуванням у закладах освіти;
- при будівництві чи реконструкції приміщень закладів дошкільної освіти забезпечується доступність до будівель, споруд і приміщень закладів дошкільної освіти згідно з державними будівельними нормами і стандартами;
- забезпечується адаптація матеріально-технічної бази закладу дошкільної освіти до потреб дітей з особливими освітніми потребами з застосуванням технологій універсального дизайну та розумного пристосування;
- заклади освіти забезпечують надання дітям з особливими освітніми потребами психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, а також допоміжних засобів для навчання відповідно до законодавства;
- вводиться посада асистента вихователя;
- за рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, заклад дошкільної освіти забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з особливими освітніми потребами.
Крім цього, оновлено Положення про інклюзивно-ресурсний центр (постанова Кабінету Міністрів України від 21.09.2021 р. № 765). Серед змін – скасовано вікові обмеження для осіб, які можуть користуватися послугами ІРЦ. Пройти психолого-педагогічну оцінку розвитку або отримати супровід можливо дітям від народження. Таким чином, відтепер до інклюзивних груп закладів дошкільної освіти можуть бути зараховані діти раннього віку з особливими освітніми потребами.
Коли є потреба звернутися з дитиною в інклюзивно-ресурсний центр:
- дитина почала пізніше гуляти, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити;
- до трьох років у дитини не з'явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів;
- з іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка;
- дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їх змісту, погано запам'ятовує вірші;
- у поведінці дитини є моменти, які Вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас змінюється настрій;
- ви бачите ці особливості, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою, як і всі;
- у дитини є труднощі в засвоєнні освітньої програми чи навчальних предметів;
- педагоги скаржаться, що у дитини є труднощі в навчанні, конфлікти в класі, агресивність;
- дитина часто відчуває себе втомленою, не бажає вчитись, виконувати домашні завдання, відвідувати школу;
- дитина, на Ваш погляд, надто рухлива, або, навпаки, довго думає, гірше інших навчається, погано говорить.
Перелік документів, необхідних для проведення комплексної оцінки:
- документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
- свідоцтво про народження дитини;
- індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
- форма первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ, у разі потреби — довідка від психіатра;
- психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
- - попередні висновки ПМПК та рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;
- - висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.
Комплексна оцінка проводиться фахівцями інклюзивно-ресурсного центру індивідуально за такими напрямами:
- оцінка фізичного розвитку дитини/ визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо. Таку оцінку проводить вчитель-реабілітолог;
- оцінка мовленнєвого розвитку дитини/ визначення рівня розвитку та використання вербальної/ невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури. Таку оцінку проводить вчитель-логопед;
- оцінка когнітивної сфери дитини/ визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага. Таку оцінку проводить практичний психолог;
- оцінка емоційно-вольової сфери дитини/ виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин. Таку оцінку проводить практичний психолог;
- оцінка освітньої діяльності дитини/ визначення рівня сформованості знань, вмінь, навичок відповідно до освітньої програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку. Таку оцінку проводить вчитель-дефектолог.
Для педагогів
Для батьків вихованців
Значення батьківської підтримки для дитини з ООП
Батьківська підтримка — це система дій, емоційного ставлення та взаємодії, яка допо-магає дитині розвиватися, навчатися і відчувати себе прийнятою. Її сутність полягає у любові, прийнятті, розумінні й активній участі батьків у житті дитини.
Основні складові батьківської підтримки:
1. Емоційна підтримка
Прийняття дитини такою, якою вона є, без порівнянь і критики.
Демонстрація любові, ніжності, уваги, обіймів.
Віра в можливості дитини навіть тоді, коли прогрес повільний.
Створення атмосфери безпеки та довіри вдома.
Дитина, яку люблять і підтримують, намагається досягати більшого, бо не боїться по-милитися.
2. Соціальна підтримка
Допомога дитині встановлювати контакти з однолітками, родичами, педагогами.
Участь у спільних заходах, іграх, групових активностях.
Розвиток навичок спілкування через спільні побутові та ігрові ситуації.
Батьки — перші “соціальні тренери” своєї дитини.
3. Поведінкова підтримка
Формування чітких і зрозумілих правил поведінки.
Позитивне підкріплення — похвала, усмішка, спільна гра за успіх.
Спокійне реагування на складні поведінкові ситуації, без покарання чи тиску.
Послідовність і спокій дорослого формують стабільність дитини.
4. Пізнавальна (навчальна) підтримка
Спільне виконання домашніх завдань, але без надмірного контролю.
Створення умов для самостійності: дитина сама застібає, малює, прибирає.
Використання індивідуальних методів навчання (візуальні матеріали, Монтессорі-матеріали, сенсорні ігри).
Батьки допомагають не робити за дитину, а навчати робити самостійно.
5. Партнерство з педагогами та фахівцями
Відкрите спілкування з вихователями, психологом, корекційними педагогами.
Обмін спостереженнями: що виходить в закладі освіти та вдома.
Спільне планування ІПР (індивідуальної програми розвитку).
Коли сім’я та садочок діють разом — дитина отримує цілісну підтримку.
6. Самопідтримка батьків
Піклування про власний емоційний стан (відпочинок, спілкування, підтримка фахів-ців).
Участь у батьківських групах взаємодопомоги.
Розуміння, що немає “ідеальних” батьків — головне, щоб дитина відчувала любов і турботу.
Сильний і спокійний дорослий — найкраща підтримка для особливої дитини.
Ми у
(Всеукраїнська програма ментального здоров'я)
ЮНІСЕФ
Ресурси по позитивному батьківству
МОН: популяризація української мови (відеоматеріали "Ой, що це?")